За давнім способом обчислення часу день розпочинався від заходу сонця, а тому вечір четверга вважається частиною Страсної П'ятниці. Християнська літургійна традиція частково зберегла цей спосіб ліку часу.

Перший день Тридення найбільш насичений подіями: він починається з Тайної Вечері Ісуса з апостолами, далі — молитва в Гетсиманії, затримання й ув'язнення Ісуса, суд, хресна дорога, смерть та поспішне покладання до гробу, оскільки надходило надвечір'я суботи.

Цей день єднає у собі два богослужіння: Месу Господньої Вечері в четвер ввечері та Літургію Господніх Страстей у п'ятницю вдень. Ці обидві Літургії, хоча й по-різному, але зосереджуються на жертві любові Ісуса Христа, яка досягає своєї вершини на Хресті, звідки потоки спасіння розтікаються по всьому світу.

Ця меса є впровадженням до Святого Пасхального Тридення, що здійснюється в знак спомину про Тайну Вечерю. Літургія починається ввечері й має урочистий характер. Це є справжнім початком святкування Пасхи Господа нашого Ісуса Христа. Аби насправді пережити Пасху слід вже з цього моменту іти разом з Ісусом протягом усієї Пасхальної подорожі, від Тайної Вечері до зустрічі Воскреслого з його учнями.

Біблійні та літургійні тексти цього вечора звертають нашу увагу на три важливі таємниці: встановлення Євхаристії та священства, а також нову заповідь любові. Вони також показують, що Христос дає нам свою Пасху в обряді Вечері Любові, що невіддільно поєднана з жертвою на Хресті, яку він здійснить, коли настане день.

Меса Господньої Вечері звершується так само, як кожна Євхаристія.

Особливе значення мають такі обряди:

• Спів «Слава во вишніх Богу», під супровід органу та дзвонів, ніби перериває великопісне мовчання, і дає нам зрозуміти, що ми починаємо святкування Пасхи. Після цього співу дзвони стихають (їх замінюють дерев'яними калаталами) аж до початку «Слава во вишніх Богу» у ніч Воскресіння.

• Після читання Євангелія про миття ніг і проповіді відбувається Обряд обмивання ніг. Це обов'язковий обряд для кафедральних соборів, в інших храмах здійснюється довільно. Такий обряд символізує Христа, що стоїть перед нами, як Слуга любові й нагадує кожному з нас нову заповідь любові. Вона стає не лише моральним наказом, а сутністю життя християнина, укоріненого в Христову любов: «Я дав Вам приклад, щоб і ви так робили, як я вам учинив».

• На початку Євхаристійної Літургії відбувається процесія з дарами, в якій вірні, окрім дарів потрібних для звершення Меси, приносять дари, призначені для вбогих. Таким знаком ми підтверджуємо, що Євхаристія – це Жертва Любові, а ми, беручи в ній участь, хочемо служити один одному, як Христос служив нам. Процесія відбувається під спів канону Ubi caritas et amor (укр., Де любов взаємна і добро)

• Наприкінці літургії Пресвяті Дари в процесії переносять до належно підготовленого місця. За традицією, це місце символізує «темницю», що нагадує нам про місце ув'язнення нашого Господа. Вірні можуть перебувати біля цього місця в молитві, а Пресвяті Дари знаходитимуться тут аж до обряду Святого Причастя під час Літургії Страстей Господніх. Так підкреслюємо особливу пошану до Пресвятої Євхаристії як під час, так і поза Святою Месою.

Головний вівтар залишається повністю "оголений", порожній: без хреста, підсвічника та обруса (скатертини). Порожньою є і дарохранительниця (табернакулюм). Оголеність вівтаря символізує Христа, з котрого зняли шати перед розп'яттям.

Розпочинається «євхаристійний піст», який триватиме до ночі Воскресіння. У цей час Церква не звершує Євхаристії (ані інших літургій, окрім Літургії Годин), а лише адорує свого ув'язненого, стражденного та похованого Господа.

** Через пандемію, яка зараз триває, обряди омивання ніг та перенесення Пресвятих Дарів в Месах без участі людей не звершуватимуться відповідно до декрету Конгрегації Божого культу й дисципліни Таїнств.

Адорація в темниці триває до Літургії Господніх Страстей. У цей час ми можемо в особистій молитві роздумувати над усіма подіями, які пережив Ісус: від молитви в Гефсиманії до хресної дороги. До початку Літургії Страстей Господніх, можна помолитися Хресну дорогу, найкраще – в дообідню пору, адже саме тоді вона дійсно відбувалась.

Перше читання
Вих 12, 1-8. 11-14

Читання з Книги Вихід

Тими днями сказав Господь Мойсеєві та Ааронові в землі Єгипетській: «Місяць цей нехай буде вам початком місяців, перший нехай буде він вам між місяцями року. Промовте до всієї ізраїльської громади так: "Десятого дня цього місяця візьміть собі кожен для своєї сім'ї ягня: одне на хату. Коли ж сім'я буде замала на ціле ягня, нехай разом з найближчим у межу сусідом візьме ягня по числу душ; розрахуйте, щоб ягняти було досить для кожного, хто скільки зможе з'їсти. Ягня ж нехай вам буде без вади, самчик, одноліток; можете взяти його з баранців або з козенят.

І держатимете його до чотирнадцятого дня цього місяця, і тоді нехай уся громада синів Ізраїля разом заріже його надвечір. І нехай візьмуть крови й помажуть нею одвірки і наддвірок у домах, де їстимуть його. Нехай їдять м'ясо тієї самої ночі; спеченим на вогні нехай їдять його, з опрісноками та з гіркими травами.

А їстимете його ось так: стегна ваші попідперезувані, взуття ваше на ногах ваших, і посохи ваші в руках у вас; і їстимете поспішно: Пасха то Господня!

Тієї ночі перейду по землі Єгипетській і уб'ю всякого первістка в землі Єгипетській, від людини до скотини, і над усіма богами єгипетськими вчиню суд; Я – Господь. Кров буде вам знаком по домах, де будете, і як побачу кров, мину вас, і не впаде на вас ніяка погибельна кара, коли уражу Єгипетську землю.

І стане вам цей день на спомин, і ви святкуватимете його як свято Господнє; з роду в рід святкуватимете його як вічну постанову"».
Слово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 116Б (115), 12-13. 15-16бв. 17-18 (П.: пор. 1Кор 10, 16)

Для нас ця чаша – спільність в Крові Спаса
або: Чаша благословення – це спільність у Крові Христа.

Чим я Господу віддячу *
за все добро, яке мені дав Він?
Я підніму чашу спасіння *
і прикличу ім'я Господнє.

Дорогоцінна в очах Господніх *
смерть Його побожних.
О Господи, я Твій слуга і син Твоєї слугині. *
Ти розірвав мої кайдани.

Тобі принесу хвали жертву *
і прикличу ім'я Господнє.
Виконаю Господу мої обіти*
перед усім Його народом.

Друге читання
1 Кор 11, 23-26

Читання з Першого послання святого Павла Апостола до корінтян

Брати! Я прийняв це від Господа і вам передав: що Господь Ісус тієї ночі, коли був виданий, узяв хліб, і промовивши подяку, переломив і сказав: «Це – тіло Моє, воно за вас дається. Чиніть це на Мій спомин!»

Так само й чашу взяв Він по вечері, й сказав: «Ця чаша – Новий Завіт у Моїй крові. Чиніть це щоразу, коли будете пити, – на Мій спомин!» Бо щоразу, як тільки будете їсти цей хліб і чашу пити, ви звіщаєте смерть Господа, аж поки Він прийде!
Слово Боже.

Спів перед Євангелієм
Йн 13, 34
Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави
Нову заповідь даю вам,
щоб ви любили один одного, як Я полюбив вас. Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави


Євангеліє
Йн 13, 1-15

+ Слова Євангелія від святого Йоана

Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що надійшла Його година перейти з цього світу до Отця, полюбивши своїх, – тих, які у світі, – до кінця полюбив їх.
Під час вечері, як диявол уже вкинув у серце Юди Іскаріотського, сина Симона, видати Його, Ісус знаючи, що все дав Йому Отець в руки і що від Бога вийшов та до Бога йде, встав з вечері, зняв одяг і, взявши рушника, підперезався. Потім налив води до вмивальниці й почав мити ноги учням і обтирати рушником, яким був підперезаний.
Підходить Він до Симона-Петра. А той каже Йому: «Господи, чи ж то Ти мені миєш ноги?»
Ісус у відповідь йому сказав: «Що Я роблю, того ти нині не знаєш, але пізнаєш після цього».
Каже Йому Петро: «Ти не помиєш моїх ніг повіки!»
Ісус йому відповів: «Якщо не вмию тебе, не матимеш частки зі Мною».
Симон-Петро каже Йому: «Господи, не тільки мої ноги, але й руки та голову».
А Ісус говорить йому: «Умитому не треба вмиватись, хіба тільки ноги, оскільки весь чистий; і ви чисті, але не всі». Адже Він знав того, хто зрадить Його, тому й сказав: «Не всі ви чисті».
А коли помив їхні ноги і надів свій одяг, знову сів при столі й сказав їм: «Чи ви знаєте, що Я зробив вам? Ви називаєте Мене Вчителем і Господом, і добре ви кажете, бо Я Ним є. Отже, коли Я, Господь і Учитель, помив вам ноги, то й ви повинні мити ноги один одному. Адже Я дав вам приклад, щоб, як Я зробив вам, так робили і ви». Слово Господнє